Полюси життя жителів хутора Карпці Вже в сьоме, в хуторі Карпці Саївської сільської ради відбувся Конгрес жителів цього населеного пункту. Не по весняному прохолодна погода, яка нагадала про себе ще й крупинками граду, не залякала карпцівське «землячество» знову зібратися на садибі Валюх Люби. На відміну від років попередніх цього разу спостерігалося невелике зменшення кількості присутніх заходу. Зареєстрованих гостей свята було 43 особи. Географія приїжджих налічувала і мандрівників із-за кордону: Іван Авраменко та Микола Ващенко прибули з Москви. Багатенько людей було з міст Сумської області і самого обласного центру, а Іван Іванович та Іван Олексійович Валюхи завітали, відповідно, з Києва та Одеси. За традицією дійство відкрив житель Липової Долини Іван Григорович Бобко. Його слова вітання завжди проникливі і щирі, а цього разу беззмінний голова оргкомітету бажав присутнім ще й миру та скорого закінчення військових дій на Сході. За традицією коротка офіційна частина закінчилася підняттям прапора з Гербом Карпців. Почесну місію виконали найстарші учасники Конгресу – Надія Андріївна Вовк та Андрій Григорович Валюх. Хтось дотепно відзначив, що ветеранам разом більше 150 років їхнього життя і тут же побажали «прапороносцям» ще жити та жити на радість собі і рідним.
Про сторінки історії кожного з жителів осель хутора долучився в своїй вітальній промові Анатолій Миколайович Клюс. Його детальні та скрупульозні відомості про земляків не одного покоління відкривають можливості для зацікавлених знайомитися з життям минулого часу не одного покоління Карпців. Все це розміщається на сторінках електронної мережі форуму «Саївська сільська рада», створеного Віктором Миколайовичем Валюхом та його сином.
Ті, хто завітав на свято з далеких країв зверталися до громади з побажанням не забувати рідний край який, як джерельна вода в спеку, дає нові сили спраглому. Так Іван Авраменко зізнався, що хвилин спілкування з земляками чекає цілий рік і вишукує можливість як можна частіше приїжджати на Сумщину. Одесит та киянин Івани Валюхи зауважили, що саме тут – в цих місцях відчувають той стан, який притаманний казковому часу дитинства та юності. А ще з вуст Івана Івановича було озвучено новину про походження домінуючих прізвищ жителів Карпців. Ні в кого не викликало здивування, що в повній мірі ці прізвища відображають козацьке значення, адже, звичайно ж , що подібні люди цінили волю а свої статки наживали старанною працею хлібороба .
Як завжди, на згадку про подію сфотографувалися тим загалом, хто був на даний час за святковими столами. А потім розпочалося спілкування не однієї години, де, в основному, згадували про різні історії минулих часів. До речі, саме про спогади з життя земляків, про події колективізації та роки війни в серіалі «Золоті розсипи хутора Карпці» створено п’ять відеофільмів. На початку цього року жителям Карпців було присвячено дві поеми. Одна має назву «Чотири пори року, або по сторінках памяті», інша – «Легенди хутора Карпці». Віршований матеріал також розміщено на Форумі. Це надбання цікаве минулим, але вже два роки, з ініціативи громади колишніх і теперішніх жителів, кожного разу йде «закладення фундаменту» майбутнього. Саме так можна охарактеризувати той факт, що на святі функціонує… імпровізований банк із назвою «Банка Карпців». Це дасть змогу оргкомітету при підготовці до зустрічі восьмого Конгресу, прийнявши пропозиції , побажання та бачення щодо витрати коштів від громади доцільно витратити фінанси по призначенню. Тобто, окрім технічного директора дійства, головного ідеолога та історика нашого населеного пункту, є необхідність комусь відповідати і за фінансове накопичення святкового заходу. Це – як знак того, що ми спрямовані своїми поглядами виключно в майбутнє, та одночасно не забуваємо і минуле. Саме ці два полюси життя і визначають той час, який найменовано сьогоденням. А для карпцівської громади теперішній час – як приклад данини поваги своїм предкам та віри в стабільне завтра .
Микола Клюс
– колишній житель хутора Карпці | Газета "Наш КРАЙ" пмт. Липова Долина, Сумської області. № 39-40, 16 травня 2015 року, стор. 12. |
Повністю зазначений примірник газети (в оригіналі, електронна версія) Ви можете переглянути за посиланням:
https://yadi.sk/i/gtMAL-lggppJB