№60* ВАЩЕНКО Ганна Йосипівна

[KlusAN]

дворище №60

ВАЩЕНКО Ганна Йосипівна

СКОРОЧЕНА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
В дворищі №60 проживав Ващенко Митрофан з дружиною.
В цій сім'ї були діти, в тому числі Степан та Андрій.
Степан, одружився і був відселений в новий побудований будинок через дорогу ( див. опис дв №57).
Андрій - див. нижче.
==========
Андрій, одружився на Меланії Андріївні і залишився проживати в дворищі батька (№60).
В цій сім'ї діти: Констянтин, Василь, Іван, Дмитро, Михайло,Микола та Ольга.
В роки колективізації цю родину змусили покинути нажиті місця. Родина Андрія Митрофановича виїхала в Харьківську обл.
Андрій Митрофанович пішов із життя. Де покоїться його прах нам не відомо.
Меланія Андріївна пішла із життя і покоїться на кладовищі під Краснокутськом, Харківської обл.
===========
Микола та Ольга Андріївна в період німецької окупації були вивезені в Німеччину, а після Перемоги вони повернулись в родину Андрія Митрофановича .
==========
Констянтин з своєї сім'єю проживав в м.Харькові.
В цій сім'ї двоє дітей:Людмила і Юрій.
Юрій зі своєю сім'єю проживає і працює в м.Краснодар (Росія). В нього двоє дітей і двоє онуків.
Констянти Андрійович в 1980 році пішов із життя і покоїться на кладовищі в м. Харьків.
Василь Андрійович зі своєю сім'єю проживав в м.Харків. В 1971 році пішов із життя.Покоїться на кладовищі в м.Харьків.
==========
Після того, коли дворище №60, (Андрія Митрофановича) покинули останні корінні жителі, воно 8 років пустувало. Після чого сюди заселилася з дозволу сільської ради родина Ващенка Григорія Харитоновича, які проживали недалеко в ярку по дорозі на с.Мар'янівку.
=====
Дружина Григорія Харитонивича - Ганна Йосипівна.
В цій сім'ї діти:Степан та Палажка.
Степан виїхав в м.Суми.
Палажка - див. нижче.
========
Палажка прийняла приймака - Марченка Мифодія Пилиповича із х.Гришки. Ця сім'я залишилася проживати в дв.№60.
В зазначеній сім'ї два сина:
Іван, з сім'єю проживає в м.Кременчук,Полтавськой обл.
Василь, з сім'єю проживає в м.Суми.
Марченко Мифодій Пилипович загинув в роки Великої Вітчизняної війни.
Тітка Палажка пішла із життя і покоїться на сімейному кладовищі дв. №60. (його фактично уже не існує)
Від дворища №60 в даний час нічого не залишилося.

Автор довідки Клюс А.М, 22.06.2013
Фактура підлягає уточненню.

[Виктор23]

Фрагмент сообщения от "Альтаира"
=========
Я, Ващенко Юрий Константинович, 1951г. рождения, уроженец г. Харькова, проживающий с 1974г. в Краснодаре, на Кубани.
14 августа 1905г. в семье Ващенко Андрея Митрофановича и Меланьи Андреевны родился первый ребенок мой Отец Константин, о чем сделана запись в метрической книге Вознесенской церкви с. Капустинцы. Всего в семье моего Деда и Бабушки было 12 детей. Семья моих Прародителей со своими родственниками проживала в х. Карпцы и соседи их называли Бадьорамы, что означает жизнерадостные, энергичные, бодрые, работящие.
В моей семье, которой в этом году исполняется 40 лет жена Татьяна, двое детей дочка Оленька, сын Максим, двое внуков Даниил -10 лет и Дениска- 5 лет и внучка Василиса полгодика.
Место, (двор №60) где размещались усадьбы прадеда Митрофана, деда Андрея Митрофановича, двоюродного деда Степана Митрофановича, двоюродной бабушки Марии Митрофановны, троюродного деда Игната Андреевича и других наших родственников называлось Бадьоры или Бадьорiвщина, как часто говорила моя Мама.
Много времени прошло с того времени, когда на земле Карпцов рядом с Вашими Предками жили и трудились наши Деды и Прадеды, и где выросли наши Родители. Нелегкая судьба выпала на их долю, но они всегда трудились на своей земле, свято веря в лучшую жизнь своих детей. Уже нет на свете моего Отца он похоронен в Харькове, Мама похоронена в Краснодаре. Родители могли бы много рассказать горькой настоящей ПРАВДЫ о том непростом времени, но они не делали этого сознательно, ограждая своих детей от неприятностей.
В Мае прошлого года мне, наконец, удалось осуществить давнюю мечту своей жизни побывать на Родине своих Предков. С помощью добрых людей и благодаря терпению и доброжелательности Любы Валюх , Надежды Плут и ее дочери Галины я разыскал и обрел свою троюродную сестру Надежду Андреевну Вовк(в девичестве Ващенко). Эту встречу нельзя описать словами! Все было, как в передаче «Найди меня», только это произошло с нами в реальности! Были слезы радости и счастья, и слезы утрат, воспоминания о родителях, «наркомовские 100 грамм», песни и конечно байки, которые умеет рассказывать Надежда Плут. Я поклонился месту, на котором находились усадьбы и дома наших прародителей, где жили и трудились мой Дед и Бабушка, где прошла жизнь целого поколения моих Предков.
Увидев неповторимую красоту Карпцовской природы, ухоженные поля с пшеницей, перелески, ставок, пообщавшись с гостеприимными жителями хутора, я уезжал в прекрасном настроении.
=============
ПРИМЕЧАНИЕ. Подробный текст сообщения (в оригинале) размещен по адресу:
Список форумов ‹ КАРПЦІ - форум земляків ‹ ЗУСТРІЧІ односельчан - Конгресс-2014
viewtopic.php?f=10&t=334&p=1246#p1246

С уважением, Юрий Константинович Ващенко.
(Альтаир) г. Краснодар, 26 апреля 2014 г.

[Виктор23]

Фрагмент сообщения от "Альтаир"

Это единственное фото моих родителей, которое было сделано во время войны. Папа после ранения находился в госпитале, а после выписки Мама приезжала к нему. 1943 год. Юрий ВАЩЕНКО (Альтаир)

[KlusAN]

Дворище № 60
(розташування та опис: - 1925 рік)

План БУДИНКУ (фото № 60-1) 1 - Спальня (5 х 6); 2 - Передпокій (2 х 6); 3 - Кухня (2 х 6); 4 - Світлиця (3 х 6); 5 - Крильце (2 х 2); 6 - Печі (2 х 2). Примітки. 1.Розміри надані в метрах; 2.Зруб будинку ( розмір 6 х 12); 3. Вікна - (розмір 0.8 х 1.0); 4. Висота до стелі - 2.0; 5. Розмір дверей - (0.8 - 1.8); 6. Матеріал покриття даху - солома.

План ДВОРИЩА (фото № 60-2) 1. - Будинок (6 х 12); 2 - Комора (4 х 6); 3 - Клуня /повітка/ (4 х 5); 4 - Конюшня (4 х 5); 5 - Хлів для тварин (4 х 5 ); 6 - Погрібник (3 х 3); 7 - Погріб (4 х 4, глибина - 3.0); 8 - Саж для свиней (3 х 5); 9 - Курник (3 х 5); 10 - Бази (загони) для домашньої худобі, птиці; 11 - Забір (частокол-плетенка); 12 - Ворота дворища; 13 - Колодязь (через дорогу); 14 - Корито для водопою худоби. Примітки: 1.Розміри надані в метрах; 2. Будівлі 3,4,5, знаходяться під одним дахом; 3. Матеріал покриття дахів приміщень - солома.

[KlusAN]

СІМЕЙНЕ КЛАДОВИЩЕ дв. 60
(реконструкція 2014 року)

Місце поховання ВАЩЕНКО Андрія Митрофановича (дв.60) Фото 27.04.2014року.

[i]

[Альтаир]

Дорогие земляки!
По законам Православной Церкви на могиле христианина ставится св. Крест, как символ победы Христовой над смертью и адом, как величественное и многолиственное дерево, под тенью которого, покоится христианин, как путник после долговременного странствия.
К великому сожалению св. Крест на могиле наших прародителей был разрушен временем, и наш долг перед ними был восстановить его.
Воплощение идеи по установке креста я начал с благословения отца Михаила, который является священнослужителем Краснодарского храма имени Александра Невского. Поиски в Интернете, переговоры с нашей троюродной сестричкой Надеждой Андреевной Вовк (Ващенко в девичестве), советы знающих людей дали свои результаты и на бумаге постепенно стали вырисовываться контуры будущего символа.
Все организационные работы легли на хрупкие плечи нашей неутомимой хранительницы истории Рода - Ващенко Надежде Андреевне. Ею был определен мастер Виктор Марченко, который взялся за изготовление креста. Она практически все это время руководила ходом выполнения всех работ.
Несколько дней назад на семейном кладбище бывшей усадьбы Ващенко Андрея Митрофановича Нашими общими усилиями установлен св. Крест.
От всех потомков Бадьорiвського рода Ващенко выражаю искреннюю благодарность и признательность Надежде Андреевне Вовк, братьям Анатолию Николаевичу, Леониду Николаевичу, Николай Николаевичу Клюс, Виктору Николаевичу Валюх, Виктору Марченко за оказанную помощь и участие в этом святом и благородном деле.
Низкий поклон всем Вам дорогие земляки.
С уважением,
Юрий Константинович Ващенко,
вся моя семья и родственники.
3 мая 2014г. г. Краснодар.

[valvic]

Признателен!... хотя я бы предпочел свою долю благодарности передать Вовк Н.А. и Клюс А.Н. ...Я ведь так ... на "интернет-подхвате"...

[KlusAN]

Большое спасибо ВСЕМ родственникам и ВСЕЙ семье Юрия за выраженную благодарность в мой адрес.
В свою очередь считаю "главными действующими лицами" на Бадёривщине, при решении этого вопроса - Надежду Андреевну Вовк(Ващенко) и Виктора Марченко.

[KlusAN]

"Мандрування" будинку № 60
Цікава історія виникла з житловим будинком дворища № 60.
Як відомо, під час колективізації все дворище та її жителі попали під "розкуркулювання". Жильці зазначеного дворища виїхали, а дворище було передано у власність Мар"янівської Сільської Ради.

За рішенням Мар"янівської сільської Ради житловий будинок (1) дворища №60 було розібрано та вивезено до с. Мар"янівка. Саме подвір"я з господарськими приміщеннями було передано тимчасовим жителям. З матеріалу будинку в селі Мар"янівка, біля ставка, було зроблено сільську лазню -"баню" (2),яка проіснувала до 1941 року. В кінці 1941 року, після зайняття села німцями, в село повернулися колишні (розкуркулені) господарі двориша. Місцевою владою було прийняте рішення стосовно повернення будинку від дв. №60 у власність колишнім господарям. Але місце, де раніше знаходився дім (1) вже було заняте іншими жителями, тому Власник дому розібрав лазню-"баню" (2) в с. Мар"янівка та перевіз матеріали до Бадьорів. Розпочалося відновлення будинку в Бадьорах (3), але не на старому місці, а напротив, через бадьорівську дорогу. Відновлення будинку (3) завершити не вдалося, т.я. в вересні 1943 року наше село було звільнене від німецьких загарбників. Сім"я Вашенків знову покинула межі хутора Карпці.

В подальшому, недовідновлений дім (3) було остаточно розібранодля сільськогосподарських будівельних потреб села.

[KlusAN]

Пришёл 2015г. Намечаем какие-то планы, ставим перед собой какие-то задачи.
Выхожу сочередным предложением к нашему уважаемому " Альтаиру "- предоставить СВОЙ вариант( по своему роду) описания дв.60.
В свою очередь у меня возникла идея. Вэтом разделе дв.60 переименовать и озаглавить " Ващенко Андрей Митрофанович(Андрей " Бадёр "). Благодаря людям с этого двора, их стараниям и трудолюбию, пошло наименования "микрорайона" нашего родного края, названия единственного Карпцивського моста, знаем мы много о нём и его роде, о их добрых делах и начинаниях. Он и его потомки заслуживают, чтобы о Бадёрах( Андрее, Степане,...) мы вспоминали чаще ис благодарностью.
Думаю, что своим поступком мы не обидем Ганну Иосифовну и её родственников, они отнесутся к этому с пониманием.
Надеюсь мою идею поддержит администрация Нашего форума.
Что скажете по этому вопросу Вы, уважаемые форумчане и гости форума?