№75а Дворище так званих "Буриків"

[KlusAN]

Скорочена історична довідка
На жаль, до цього часу невідомо ім"я хазяїна родини "Буриків". Місцеві старожили на питання: "Як прізвище,імя та по батькові тих, хто проживав в цьому дворищі?" відповідають:"Дід Бурик з бабою Буричкою". Відносно прізвища, всі заявляють однозначно - "Карпець".
Якщо подивиться на картосхему "Карпці", то будинок 75а розміщався на лінії будинків 70,76 ближче до будинку 76. Всі господарські будівлі розміщалися від буд. 75а до сучасних клубів (старого,нового) та магазину.
Господарство було одним із самих заможних в х.Карпці. Це підтверджується тим, що коли був організований в Карпцях перший колгосп "Червона зірка" то, правління цього колгоспу було на "базі" господарства "Даниленків" (дв.100), а бригада цього колгоспу розміщаламся в господарських будівлях "Буриків". Я підкреслюю "в господарських будівлях". Приміщення будинку господаря бригадою не використовувалося.
Родина "Буриків" була великою,дружньою,роботящою. На сьогодні відомо, що у діда "Бурика" було багато дітей, в тому числі дві дочки - Ганна та Одарка.
Ганна в 1910р. вийшла заміж і стала першою дружиною Карпця Остапа Івановича (дв.2). В цій сім'ї було семеро дітей,але прятеро із них,від хвороби померли в дитячому віці. Двоє - Іван (1912 р.н.),та Ониська (1925р.н.) прожили повноцінно. Ганна в 1933 р. померла і покоїться на сімейному кладовищі дв.2
Одарка - віийшла заміж в дв.68 (дивись опис дв.68).
В роки коликтивізації "Буриків" розкуркулили і вислали за межі Карпців. Хата "Буриків" перейшла на "баланс" Мар'янівської сільради. Деякий час це приміщення "пустувало", а потім сюди заселився голова Мар'янівської сільради Одинець Трохим Прокопович з дружиною Катериною. Дітей в цій сім'ї не було. Сім'я сюди прерїхала із с.Капустенці.
Згодом Одинець Т.П. був призначениїй прокурором Синівського р-ну. Він звільнив приміщення і переїхав в с.Синівка до нового місця роботи.
Ріщенням сільради цей будинок,після звільнення, був переданий сім'ї переселенця - Конотіпця Івана Микитовича з дружиною Мотрею та сином Павлом. Іван Микитович працював кузницем в колгоспі, був знатним сапожником. Його дружина була хорошою швачкою. Сім'я в будинку прожила не більше двох років і виїхала за межі с.Карпці.
Перед війною, будинок рішенням сільради, був проданий "на снос", розібраний і вивезений в с.Василівка. Господарські постройки "Буриків" використовувалися за призначенням в колгоспі до 1964-1966 рр.
Можна сказати що після цього дворище перестало існувати.

Автор довідки Клюс А.М. 10.07.2015р.
Фактура підлягає доповненню та уточненню.

[KlusAN]

Хочу висловити слова подяки нашим землякам,які допомогли скласти "Коротку історичну довідку" дв.75а: Бобку Ів. Гр.(дв.2, праонуку діда"Бурика"), Карпець О.В.(дв.77, т.з."Савківничка"),Валюх В.М.(дв.49), Вовк(Ващенко) Н. А.(дв.44)

[Ганна]

Здравствуйте Анатолий Николаевич. Да я помню конюшни, которые стояли у самой дороги буквой ""Г" лицевой стороной к ярочку. Там жил Карпец Даниил с семьей, но кто его туда поселил и где он жил до этого и куда эта семья переехала потом.Там был взрослый женатый сын и две дочери Ольга и Катерина. А за Бурыкив огромное всем СПАСИБО.

[KlusAN]

Уважаемая Анна Петровна, добрый вечер!Большое спасибо от имени всех, кто "творит" историю нашего хутора,в адрес которых Вами высказаны такие добрые слова благодарности.
Я рад, что снова вернул Вас в НАШИ Карпци.
Карпец Даниил в этом месте стал проживать после женитьбы на Карпец Александре( в простонародье её звали САНЬКА) Это родная тётя Вашей подружки Уляны Карпець из дв.1. Замуж Санька выходила тоже из дв.1. До этого дид Даныло проживал с родителями в дв.69. Так в те времена было принято, что отец отселяет сына после его женитьбы, так как в семье, с родителями оставался ещё младший сын- Степан.
Вы знаете, что Степан сразу после ВОВ был осуждён, а когда вернулся из тюрьмы, то родителей в живых уже не было, а дети покинули Карпцы. Степан переехал до своей дочери в х. Вовкы. Там дожил до своих последних дней.
После переезда Степана родовое поместье " освободилось" и Даниил перебрался в своё родовое "гнездо" со своей семьёй, где и прожил до своей смерти. Покоится на кладовище в с. Саи.

[Ганна]

Господь.Благодарю тебя и всех кто этим занимается. Как же это все интересно. Чувство благодарности словами передать не возможно.

[KlusAN]

Вам, Анна Петровна, тоже большое спасибо, крепкого здоровья и низкий поклон за то, что в дали от своей Малой Родины по"крохам" собираете всё, что Вас интересует
.Я лично и дальше буду заниматься вопросом истории хутора. Во -первых , мне самому это очень интересно. Во- вторых, и это главное, пусть немногим, но всё-таки, это нужно людям.

[KlusAN]

Уважаемая Анна Петровна, добрый вечер!
В предыдущих сообщениях вы упомянули о детях Даниила Никитовича и Саньки. Да их было трое. Сына звали Михаил. У него с детства и всю жизнь болели ноги. Может по этой причине у него долгое время была физически не тяжёлая работа- он собирал молоко у населения хутора. Сдавал его на нашей процветающей ферме в авто- молоковоз. Дальше это молоко попадало на молокозавод в с. Василёвка.Понятно, что Михаил уже ушёл из жизни. Покоиться на кладбище с. Саи.
Катерина виходила замуж в х.Вовкы( это за с. Марьяновка). Потом эта семья переехала в соседний хутор Грекы.
Ольга болела,замуж не выходила и постоянно проживала в семье родителей.
Когда баба Санька осталась только с дочерью Ольгой, её здоровье тоже начало подводить и они (б. Санька и Ольга) переехали в х. Грекы до Катерины.
Б. Санька, Ольга и Екатерина ушли из жизни и покояться на кладбище с Колядинец.

[KlusAN]

Дорогі земляки! На фото 01.05.1935р. єсть можливість подивитися на людей, які згадані в попередніх повідомленнях:
Ващенко Одарка("Буричка", 4-й ряд, п.4).
Одинець Катерина- дружина голови Мар"янівської сільради ( 3-й ряд, п.3)
Каппець Олександра Олексіївна (б. Санька) з сином Михайлом ( 1-й ряд, п.п.1,2).

[KlusAN]

Бесіда з моїми земляками Карпець Ольгою Василівною (дв.77, т. з. "Савківничка") та Вовк (Ващенко) Надією Андріївною (ліворуч),
яка відбулася 01.07.2015 р. в дв.77
надали початок " Скороченої історичної довідки " по дв.75а."Дворище так званих "Буриків".

[Ганна]

Зравствуйте Анатолий Николаевич! Хочу поблагодарить за фотографию. Ольгу Васильевну вижу впервые за многие годы разлуки. Очень порадовали!Так и хочется сказать, хуторяне берегите старожилов, это живой архив, это действительно золотые россыпи. Я думаю, что у Ольги Васильевны есть реритные фотографии, которыми она с радостью поделится. Хочется, чтобы она еще долго радовала нас своим жизнелюбием.